Клас: 10
Тема: Культура
України у 20-х роках
Мета: Ознайомити
учнів із основними тенденціями розвитку української культури у 20-х роках.
Проаналізувати складнощі та досягнення у розвитку культурних надбань
українського народу. Встановити основну причину літературної дискусії
1925-1927рр.Познайомити учнів із представниками культури періоду 20-30-х років.
Розвивати в учнів історичне мислення, вміння висловлювати
власну думку.
Виховувати інтерес до історичного минулого українського
народу.
Обладнання: портрети та
твори митців української культури, фото пам»ятника М.Хвильовому у м.Харкові.
Тип уроку: урок нових знань
Нові слова: коренізація, українізація, літературна
дискусія,робітфак,
ХІД УРОКУ:
- Актуалізація опорних знань учнів
-
Поясніть суть нової економічної політики
більшовиків в Україні.
-
Розкрийте причини та наслідки голоду
1921-1923рр в Україні. Роль іноземних організацій в подоланні наслідків голоду.
11. Новий
матеріал
Більшовики всіляко намагалися закріпитися в Україні, досягти того, щоб їх
влада була прийнята українцями, запобігти проявам національно-визвольної
боротьби. Тому наступним кроком було надання повних прав українцям у галузі
культурного відродження. Спочатку вийшла постанова про початок так званої
коренізації.
КОРЕНІЗАЦІЯ – політика більшовицької влади, спрямована на залучення до державного
апарату, місцевих органів влади національних кадрів, уживання службовцями
місцевих мов.. Коренізація в україні називається українізацією.
УКРАЇНІЗАЦІЯ – політика більшовиків в Україні в 20-х роках, спрямована на:
-
Збільшення
представництва українців у органах
влади, культури та освіти, державних установах;
-
Розширення сфери вживання
української мови у суспільстві;
-
Пробудження інтересу до
національної української культури.
Більшовики це називали – привнесенням «українського елемента» в
соціальне та культурне життя УСРР.
Правовою основою українізації стала постанова ВУЦВК і РНК УСРР «Про заходи
щодо забезпечення рівноправності мов і про сприяння розвитку української мови».
Керівники українізації – В.Чубар – голова Раднаркому УСРР,
Л.Каганович – перший секретар ЦК КП(б)У та наркоми освіти – Г.Грінько,
О.Шумський, М.Скрипник.
Перші кроки українізації:
-
Сувора
вказівка про проходження спеціально організованих курсів української мови
-
Перехід
державного листування та публікацій у пресі на українську мову
-
Україномовне
діловодство ( на 1927 рік – 70%)
Завдання українізації:
- освічене суспільство
- виховання «нової, радянської людини», прихильника комуністичних ідей.
-
Як ви гадаєте, чи все населення України підтримало українізацію? Хто її не
підтримував на вашу думку? Чому? ( національні меншини; вважали українізацію націоналізмом,
«петлюрівщиною»; особливо гостро відчувалося у вузах, де російські викладачі
відмовлялися викладати «селянську» мову)
АНАЛІЗ РОЗВИТКУ
ГАЛУЗЕЙ КУЛЬТУРИ
Освіта
-
нестача
кваліфікованих кадрів
-
нестача
україномовних підручників
-
«Геть
неписемність!» - добровільне товариство ( 1923р, голова М.Калінін)
-
Відкриття
читалень, гуртків, пунктів освіти дорослих та дітей
-
1913р
– 27% освічених, 1927 – 80%;
-
Створення
«робітфаків»
-
Відкриття
нових навчальних закладів, кафедр вивчення української мови та літератури,
української історії, географії України;
-
На
кінець 20-х років понад 90% дітей навчалися рідною мовою.
НАУКА
-
центр
розвитку науки – Всеукраїнська академія наук, дн працювали видатні вчені –
М.Грушевський, С.Єфремов - історики, А.Кримський - філологія, Д.Граве,
М.Крилов, М.Боголюбов – нелінійна механіка, Ю.Кондратюк – теорія космічних
польотів, Є.Патон – автоматичне зварювання металів, А.Сапєгін, В.Юр»єв,
М.Холодний – генетика та селекція рослин
-
штучно
розщеплено атомне ядро у Українському фізико-технічному інституті
-
1921р
– прцюють 36 дійсних членів
-
164
кафедр, лабораторій, 21 науково-дослідний інститут
ПРЕСА
-
1927р
– 50% книг українською мовою видання
-
Із
426 газет 373 виходили рідною мовою
ЛІТЕРАТУРА
-
літературне
життя відрізнялося своїм різнобарв»ям, великою кількістю творчіх угруповань та
течій
-
1925-1928рр
виник конфлікт серед представників української літератури, які публічно
обговорювали та сперечалися щодо шляхів розвитку української літератури: бути
чи не бути українській літературі самостійним мистецьким явищем?
-
Розпочав
цю дискусію М.Хвильовий ( демонстрація портрету), написавши памфлет «Сатана у
бочці»
-
Цей
процес увійшов в історію під назвою літературна дискусія
-
Учасники:
- творчий колектив «Плуг» - спілка селянських письменників, літературна організація, що виникла 1922року у Харкові.
Ініціатор – С.Пилипенко.
Члени: А.Головко, Н.Забіла, П.Панч та кількасот
письменників.
Ідейна база –
а) «змичка села із містом»
б) «червона просвіта»
в) «масовізм»
г)
«реалізм» ( риси реалізму: взаємини людини і середовища, вплив
соціально-історичних обставин на духовний світ людини, об»єктивність, погляд на
історію як на прогрес, орієнтація на сучасність).
Члени «Плуга» мали близькість до більшовицької
ідеології.
Позитивне – «кухня кадрів» ( «ГАРТ», «ВАПЛІТЕ», «Нова
генерація», «Молодняк»).
Існував
«Плуг» до 1932 року. Розпався із=за критики за низьку художню якість.
- Опонентом виступала Вільна Академія пролетарської літератури – ВАПЛІТЕ, пізніше «ГАРТ» - об»єднання письменників навколо «метра».
Лідер – М.Куліш.
Ідейна база: відмова від масовизму, орієнтація на класику
західної літератури, високий естетичний рівень.
Члени: М.Хвильовий, Ю.Смолич, В.Сосоюра, П.Тичина,
Ю.Яновський, М.Яловий. З 1926 року члени ВАПЛІТЕ переслідуються, а з 1928
починають процес саморозпуску. Більшість ваплітян репресували. М.Хвильовий,
дізнавшись про арешт друга Ялового покінчує життя самогубством. ( демонстрація
фото пам»ятника М.Хвильовому у м.Харків)
Отже,
літературний процес 20-х років можна назвати боротьбою двох культур.
Чи могла дана
дискусія чимось закінчитися?
ТЕАТР
-
спір
класики та модерну
-
Державний
драматичний театр О.Загарова, Державний народний театр П.Саксаганського,
«Молодий театр» Л.Курбаса та Г.Юри. Пізніше Г.Юра і група акторів утворюють
театр імені Франка
-
Талановиті
артисти – А.Бучма, О.Добровольський, О.Сердюк, Н.Ужвій, Ю.Шумський
-
1925р
– 45 театрів
-
Л.Курбас
– реформатор, пропонує авангардизм у театральній стилістиці; його театр став
експериментальним майданчиком за постановкою світової та вітчизняної класики
КІНО
-
нове
явище, що засноване 1922р Всеукраїнським фотокіноуправлінням
-
1926-реконструкція
Одеської кінофабрики
-
1928
– введена в дію Київська кінофабрика ( тепер кіностудія ім.Довженка)
-
На
зміну низькопробним фільмам-агіткам прийшли художні фільми
-
В
основі кінофільмів лежали історичні сюжети або класичні художні твори «Тарас
Трясило», «Тарас Шевченко», «Микола Джеря», «Борислав сміється», «Фата Моргана»
-
Ігрове
кіно намагається поєднати революційну тематику із пригодницьким жанром –
«Укразія» П.Чардиніна, «Сумка дипкур»єра» О.Довженка;
-
Поєднання
опери та кіно – режисер І.Кавалерідзе «Наталка Полтавка», «Запорожець за
Дунаєм»
-
Перший
звуковий фільм – «Симфонія Донбасу» Д.Вертова, «Фронт» О.Соловйова
-
До
світового рівня підняв кіно О.Довженко своїми фільмами «Арсенал», «Звенигора»,
«Земля» ( 1958 року на Всесвітньому конкурсі у Брюсселі цей фільм було
зараховано до 12 найкращих фільмів світу
ЖИВОПИС
-
Асоціація
художників Червоної України (АХЦУ) – Ф.Кричевський, С.Прохоров, М.Самокиш,
Г.Світлицький
-
Тематика:
реальні події, етнографізм, імпресіонізм, модерн, колористика
-
М.Самокиш
– батальний живописець «Бій Богуна з польським магнатом Чернецьким», «В»їзд
Хмельницького до Києва» ( демонстрація репродукції)
АРХІТЕКТУРА
-
домінуючий
стиль – конструктивізм, тобто економність, функціональність, лаконізм
-
забудова
столиці республіки – м.Харкова, сучасне приміщення Кабінету Міністрів
-
традиції
української архітектури проявляються у приміщеннях Української
сільськогосподарської академії у Києві, Червонозаводського театру у м.Харків.
МУЗИКА
-
Корифеї
української музики – М.Леонтович, Я.Степовий, К.Стеценко
-
Перші
балети «Карманьйола» В.Фемеліді, «Пан
Каньовський» М.Вериківського
-
Пошуки
експерементування збереження традицій народної пісеності.
Отже, у
культурному процесі 20-х років в Україні чітко простежується боротьба двох
протилежних тенденцій оновлення: гуманістичної, пошукової, творчої і
державно-орієнтованої, централізованої, регламентованої. На початку 20-х –
переважеє перша, наприкінці 20-х – домінує друга.
Чому саме так
відбувається процес розвитку культури?
111. Підбиття
підсумків уроку
1У. Домашнє
завдання: вивчити правила
«коренізація», «українізація»; підготувати реферати та бути готовим до їх
захисту.
Комментариев нет:
Отправить комментарий