РОзробка уроку 10 клас. Історія України. "Індустріалізація, колективізація"

Мета: узагальнити знання учнів про індустріалізацію та колективізацію в СРСР, простежити їх довготривалі економічні, соціальні та політичні наслідки на основі вичення, дослідження та аналізу писемних історичних документів того періоду.

Вступ вчителя: Нова економічна політика більшовиків 1921-1923рр все більше і більше давала сбій. У 1927-1928рр грянула криза хлібозаготівель та перед країною постало питання необхідності модернізації. У фабрично-заводській промисловості вироблялося лише 20-25%  національного прибутку, в той час, коли сільське госопдарство давало близько 50%. І в місті, і на селі більшість працівників були зайняті важкою працею. У грудні 1925 року було поставлено серйозне питання про курс на індустріалізацію на 24 з»їзді ВКП(б). Керівництво поставило певні завдання:

-         перетворити СРСР на країну, що не ввозить машини, а виробляє їх;

-         забезпечити все госоподарство машинами;

-         домогтися прискореного розвитку.

Ми вже знайомилися із матеріалами з іендустріалізації та колективізації, та нашим завданням є вивчення того, чого можна було досягти такими прискореними темпами, якими були підсумки прискореної модернізації СРСР, які уроки були винесені із данної історичної події.

Сьогодні ми попрацюємо із писемними джерелами, документами та спробуємо зробити висновки на основі отриманих знань.

Далі учні отримують картки із текстами писемних джерел, опрацьовують їх 15-20 хвилин та виступають .

Картка №1.

Зі звернення М.Н.Рютіна «Ко всем членам ВКП(б)»:

«Авантюристические темпы индустриализации, влекущие за собой колоссальное снижение реальной заработной платы рабочих и служащих, непосильные окрытые и замаскированные налоги, инфляция, рост цен и падение стоимости червонца… привели всю страну к глубочайшему кризису, чудовищному обнищанию нации, масс и голоду как в деревне, так и в городах…»

Про які підсумки форсованої індустріалізації говорить Рютін? Яка ваша думка щодо реакції на це звернення?

Картка №2

Із заяви Сталіна у лютому 1931року:

« Нельзя снижать темпы! Наоборот, по мере сил и возможностей их надо увеличивать…Задержать темпы – это значит отстать…А отсталых бьют. Но мы не хотим оказаться битыми. История старой России состояла, между прочим, в том, что ее непрерывно били за отсталость … Мы отстали от передовых стран на 50-100 лет. Мы должны пробежать это расстояние в 1 лет. Либо мы сделаем это, либо нас сомнут…»

Чим Сталін зумовлював необхідність прискореного розвитку промисловості? Дайте оцінку йогоаргументам. Які думки лежали в основі – економічні чи прлітичні доречності?

Картка №3

Історик В.В.Роговін: « Вже наступного дня після рекорду Стаханова партком його шахти постановив: через два дні надати йому квартиру, що була збудована для інженерно-технічного персоналу, обладнати її за рахунок шахти м»якими меблями; виділити сімейну путівку на курорт та два іменних місця у клубі на всі фільми, вистави, вечори. За цим прикладом і на інших підприємствах  винайшли різноманітні привілеї для стахановців, навіть до безкоштовного обслуговування у перукарнях»

Прокоментуйте ці факти, обговоріть економічні та соціальні наслідки стаханівського руху.

Картка №4

Знайдіть на карті основні будівництва першої п»ятирічки, промислові підприємства, що увійшли в ріди в роки 11 п»ятирічки. Які висновки можна зробити?

Картка №5

Із щоденника:

«В деревне стоит стон. Вместо единоличных хозяйств, обрадовавших было мужиков, вместо хуторов и отрубов – коллективизация, причем ее проводят без достаточного числа машин. Принуждаемые к ней крестьяне режут скот и птицу и входят в обобществленное хозяйство, сравнявшись в нищете… Принудительное существование, сопровождающееся разорением, ссылками, ненавистью и враждой…надрывает саму идею…»

Чому автор стверджує, що на селі стоїть стогін? Чим був небезпечний настрій селян?

Картка №6

Із щоденника:

«Со станции Кавказская из Кубани приехала сестра в гости. Рассказывает про тяжелую обстановку. Обильный всегда край теперь в голоде. Ни в магазинах, ни на базаре ничего нет. На улицах истощенные люди умирают от голода. Станицы поросли бурьяном. Многие жители сосланы…Работа в колхозах не налажена…А может быть, можно было избежать?»

В чому причини масового голоду? Яку відповідь ви б дали автору щоденника на його запитання?

Картка №7

Постанова Політбюро ЦК ВКП(б) « Про заходи з ліквідації кулацьких господарств у районах суцільної колективізації» 30 січня 1930року:

«… принять в отношении кулаков следующие меры: а) первая категория – контрреволюционный кулацкий актив немедленно ликвидировать путем заключения в концлагеря, не останавливаясь в отношении организаторов террористических актов, выступлений и повстанческих организаций перед применением высшей меры репрессии; б) вторую категорию должны составить остальные элементы кулацкого актива, особенно из наиболее богатых кулаков и полупомещиков, которые подлежат высылке в отдаленные местности Союза ССР и в пределах данного края в отдаленные районы края; в) в третью категорию входят оставляемые в пределах района кулаки, которые подлежат расселению на новых, отводимых им за пределами колхозных хозяйств участках»

Ця постанова була секретною. Поясніть, чому? Чому в кінці 20-х початку 30-хрр, за словами письменника О.Солженіцина, невтримно йшло роздмухання терміну «кулак»?

Картка №8

Простежте зв»язок між курсом на колективізацію та індустріалізацію. Наведіть конкретні приклади такого взаємозв»язку.

Картка №9

«Правда» опублікувала статтю Сталіна «Рік великого перелому»  до 12 річниці Жовтня. Вона розкрила нове у колгоспному будівництві, а саме: у колгоспи пішов середняк. Колективізація перетворилася, за його словами, у дійсно масовий рух самих селян.

Як ви гадаєте, у статті подано об»єктивну чи прикрашену оцінку стану колгоспного руху? Відповідь обгрунтуйте.

Картка № 10

Розкуркулювання носило характер не експропріації основних засобів виробництва, а конфіскації всього майна, навіть предметів побуту.

Н.К.Крупська у листі до Й.Сталіна 22 лютого 1930 року зазначала: «Неправильны те формы раскулачивания, которые касаются не орудий производства, а френчей, письменных столов, ламп и прочего…которые предполагается выдавать в виде премий…»

Надайте ваш коментар до цієї інформації. Чи є вірною ціна, яку сплатили селяни за колективізацію?

Підбиття підсумків круглого столу:Форсована індустріалізація доволила СРСР досягти економічної незалежності від Заходу за стратегічними поставками. За виробництвом вугілля, електроенергії, нафти, чавуна, сталі, цементу, деревини СРСР обігнав Німеччину, Англію, Францію або  притиснувся щільно до них. Але за виробництвом головних видів продукції на душу населення СРСР значно відставав від цих країн. До того ж існували диспропорції між обробною та видобувною галузями, між важкою та легкою промисловостями, між промисловістю та сільським господарством. Дуже високою була ціна прискореної модернізації, до великих втрат привели ці процеси і серед людського фактору, і серед економічного.

Питання для обговорення: Чи існує зв»язок прискореної модернізації з політичним розвитком країни у ті роки?