Сценарій до Дня Незалежності України

Мета:

-         ознайомити учнів з основними державотворчими подіями становлення незалежної України;

-          вивчити основні засади демократичного та суспільного ладу України, її досягнень за останні роки;

-         Закріпити знання про державну символіку, про поняття та категорії – народ, нація, етнос, держава, громадянин, громадянські права та обов»язки;

-         Зміцнювати громадянські якості учнів;

-         Формувати ціннісне ставлення до держави, суспільства, мови, сім»ї, самого себе; почуття особистої відповідальності за долю своєї держави та українського народу.

Оформлення: назва уроку на дошці, слова Й.Г.Коля, книга з тематичними  сторінками

Хід уроку:

Звучать фанфари, пісня «Україна» Тараса Петриненка

Вишита колоссям і калиною

Вигойдана співом солов»я,

Зветься величаво – Україною, земле зачарована моя.

Нині свято нашого народу, свято України, її роду!

Учениця:

В святковий день так хочеться усмішок і пісень

Віднині Україна незалежна

Запам»ятайте, люди, світлий день!

Здійснилась давня заповітна мрія

Бажання і надія поколінь

Це почуття свободи серце гріє

І піднімає думи височінь.

Давайте ж станемо пліч о пліч всі народи,

Щоб славу України відродить,

Щоб дружно жити, в радості і згоді,

Ми України сестри і брати.

Учитель: 24 серпня 2012 року Україна відзначила 21 річницю з Дня незалежності – головне державне свято. Прийнято вважати цей день Днем народження нашої держави. Проголошення Акту незалежності України відкрило нову сторінку в історії України. На всіх етапах становлення українці демонстрували високий національний дух і прагнення жити вільно і незалежно, у мирі і злагоді з іншими народами.

         Сьгодні на уроці ми перегорнемо сторінки  історії зовсім молодої держави – нашої рідної України.

Учень:

Під рідним небом жайворон співа

Я радий знати тих пісень слова

Я слухав, чув: співала та пташина

Одне святеє слово : Україна.

На ріднім полі шепчуть колоски

Я радий знати тихі їх думки

Я слухав, чув, як кожна колосина

Шептала тихе слово: Україна.

Учениця:

У ріднім краї зелен гай шумить

Я знати рада, про що він мріє-снить,

Я слухала,як кожна деревина

Шуміла ніжно  слово Україна

О Боже, дай повік любити край

Де квітка, пташка і зелений гай,

Де кожна вірна тій землі дитина

Живе єдиним словом: Україна

Учитель: так склалося в історії, що Україна має сумну історію. Пам»ять надійно зафіксувала кожен крок появи, зростання, руйнації, відновлення і становлення нашої держави. Наша територія постійно знаходилася в руках іноземців, близьких та далеких сусідів. І ось, нарешті, давнє прагнення українців свершилося – ми стали незалежні.

1 сторінка «Акт проголошення незалежності України»

Відомий французький вчений Й.Г.Коль ще у далекому 1841 році писав:» Немає найменшого сумніву, що колись велетенське тіло російської імперії розпадеться, і Україна стане вільною державою»

Читається текст Акту

2 сторінка «Державний прапор»

Незалежність стала реальністю. Україна заявила про себе на увесь світ. А головне вона стала володаркою власної символіки.

Учень:

Прапор – це державний символ, він є в кожної держави

Це для всіх – ознака сили, це для всіх – ознака слави

Синьо-жовтий прапор маєм: синє – небо, жовте – жито

Прапор свій оберігаєм, він – святиня, знають діти

Прапор свій здіймаєм гордо, ми з ним дужі і єдині

Ми навіки є народом українським в Україні.

Учитель: Прапор виник ще в античні часи, як символ об»єднання людей. В Європі він набув поширення у середні віки. Найдавнішні прапори бути трикутні, а у 13-14 столітті з»являються чотирикутні з трикутними клинами. Найчастіше вживалися у прапорах червоний, білий, блакитний, жовтий кольори. У добу козацтва прапор набув великого розквіту. Прапори збагатилися формами, кольорами, змістом. З»явився новий прапор – малиновий. Синьо-жовті прапори були поширені в часи Визвольної війни Богдана Хмельницького. В 1996 році затвердили  блакитно-жовтий прапор Державним Прапором України.

3 сторінка «Золотий непокірний тризуб»

Учень:

Як птах золотий, в переливах, на прапорі грає, горить.

Це знак наш, це фабрики й ниви, це символ, що будем ми жить.

Це хліб наш, вугілля і цукор, степи плодовиті, моря...

Це в праці змозолені руки, що подвигом завжди горять.

Це наша любов, наша мужність – вогняний порив боротьби,

Це наша згуртованість дружна, це пісня нової доби...

Це юність, це клич покоління, що йдуть крізь жттєву грозу,

Це слава твоя, Україно, - золотий непокірний Тризуб

Учитель: Герб – це офіційна емблема держави. Він символізує державний лад, історію, спорідненість поколінь, він є проодвженням традицій українського народу. Цей знак в історії використовувався не випадково – на печатках, кордонних знаках, грошах, документах. Тризуб став емблемою 19 лютого 1992 року.

4 сторінка «Похвальна пісня»

Учитель: саме так перекладається з грецької слово «гімн». Це урочиста пісня, що виступає символом єдності нації. Називається наш гімн «Ще не вмерла України». Слова написав відомий фольклорист, етнограф, поет Павло Чубинський у 1863 році. Цей текст швидко поширився серед студентства, інтелігенції, його авторство приписували Шевченку, бо тоді його твори були досить популярними.музику написав західноукраїнський композитор Михайло Вербицький. 6 березня 2003 року ця пісня  була визнана офіційним Державним гімном.

5 сторінка «Україна – наш спільний дім»

Учитель: З моменту проголошення незалежності в Україні відбуваються державотворчі процеси. Вони не прості. До них відносяться такі ознаки:

- Кордони і територія

- Органи влади

- форма держави (унітарна, республіка)

- конституція і закони

- грошова одиниця

-економічні процеси

- зовнішня політика і сусіди

Україна пройшла досить тернистий, важкий шлях побудови самостійної демократичної держави.

Сьогодення нам дивиться в очі і зове молодих в майбуття

Де сіяють нам гасла пророчі, де достойне і світле життя

Нам за нього боротись, долати всі загати, йдучи до мети,

Щоб тобі, наша рідная мати, більш ніколи не знати біди

Ми тебе заквітчаєм любов»ю, ми восславимо в наших ділах

Щоб пишалась ти нами у світі, щоб за нас тебе сором не пік

Ми клянемось тобі, твої діти, що віднині стоять Україні,

 що віднині цвісти Україні вовік!

Діти, ви –майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками підносьте культуру, своїми досягненнями славте Україну. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануйте себе і шановані будете іншими.

6 сторінка «Народна мудрість не знає меж»

Свій край, як рай, а чужа країна, як домовина.

Кожному мила своя сторона.

Рідна земля і в жмені мила.

Людина без Батьківщини – як пташка без гнізда.

Рідна країна – мати, чужа – як мачуха.

Звучить фонограма «Буде Україна на землі»

Учениця:

Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину...

Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!

Учень:

Дівчино! Як небо її голубе, люби її кожну хвилину.

Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну!

Учитель:

Любіть у труді, у коханні, в бою, як пісню, що лине зорею...

Всім серцем любіть Україну свою – і вічні ми будемо з нею!

Любі діти! Пам»ятайте: патріотизм – звичайний стан повсякденного життя людини, який виявляється не тільки в надзвичайних ситуаціях. Будьте патріотами, любіть святині своєї держави та пам»ятайте, що державні символи – це святиня, і шанобливе, трепетне ставлення до них є ознакою високої громадянської свідомості, національної гідності, і , зрештою, культури людини.