Опис досвіду роботи 2009-2010

            Скажи мені – і я забуду.

Покажи мені – і я запам»ятаю.

Дай мені діяти самому – і я навчуся!

Давня китайська мудрість

         В умовах реформування освіти значна роль приділяється вихованню особистості, здатної самореалізуватися, самовизначатися, самоусвідомитися у реаліях сучасного життя. При традиційному навчанні спостерігається розрив між вимогами, що ставляться перед учнями в процесі навчання, і тими,постають в реальному «дорослому» житті.

         Компетентність (лат. Competo – “досягаю», «відповідаю») – це оволодіння знаннями і досвідом настільки, що можна судити про що-небудь та висловлювати власну думку, це поінформованість у певній галузі, з певного питання, авторитетність.

Компетенція – готовність використовуати засвоєні знання, вміння і способи діяльності в реальному житті для вирішення практичних завдань.

         Кожен свій урок я намагаюся  провести, опираючись на інформаційно-комунікативну компетентність, під якою я розумію оволодіння навичками пошуку, систематизації правової, історичної інформації, переробкою інформації з однієї знакової системи в іншу ( табличка, схема), формулюваннявласної позиції, обговорення центральних елементів під час дискусії, використання історичних та правознавчих писемних джерел для своєї аргументації, але найкращим результатом роботи вважаю, все ж таки, вміння публічно представити результати своєї роботи, підбираючи сучасні форми і методи презентації.

         Сьогодні нашим учням необхідні не тільки і не стільки знання, які постійно застарівають, а високий розвиток різних типів компетентностей:

·        Мовна компетентність ( учень повинен вміти читати текст, писати, вміти висловитися )

·        Логічна компетентність ( це здатність учня абстрактно мислити, логічно аналізувати матеріал або інформацію)

·        Просторово-візуальна компетентність ( здатність учня мислити образами, відчувати цілісність та орієнтуватися у оточуючому світі)

·        Соціальна компетентність ( це вміння дитини контактувати з іншими людьми, співпрацювати, діяти в команді, відчувати командний дух)

·        Психологічна компетентність ( здатність дитини усвідомлювати власне «Я», потреба ставити цілі й досягати успіху, критично ставитися до себе, своїх дій, творчо і креативно мислити)

Розвиток компетентностей кожного учня неможливий без вживання інноваційних освітніх і педагогічних технологій.

     Інновації можуть бути різними за масштабами, за потенціалом, але, на мій погляд, вони завжди повинні бути мотивовані й орієнтовані на МЕНЕ як вчителя, який працює у СВОЇЙ школі зі СВОЇМИ учнями. Не можна сліпо запозичувати інновації, адже у творчо працюючого вчителя складається своя технологія навчання і виховання.

         Отже, АКТУАЛЬНІСТЬ моєї проблеми і полягає в тому, що сьогоденню потрібні не усезнайки, а випускники школи, які готові до практичного вирішення і життєвих, і професійних проблем, що будуть виникати перед ними одразу, як вони переступлять поріг рідної школи.

         ІДЕЯ  мого досвіду заключається у використанні таких інноваційних інтерактивних технологій, які дозволяють створити умови для успішного вирішення завдань з формування і розвитку в учнів компетентностей. А мій предмет дає прекрасні перспективи для виконання цих завдань, оскільки:

·         Історію неможливо вивчати без історичних спогадів, мемуарів, писемних джерел, нормативно-правової літератури;

·        Вивчаючи історію, можна почути різні точки зору, погляди, а це у свою чергу вчить дітей вмінню спілкуватися, формулювати власну позицію, бути толерантним, тактовним.

НАУКОВЕ ПІДГРУНТЯ моєї проблеми базується на педагоічних ідеях І.С.Якіманської, яка стверджує, що особистісно зорієнтоване навчання мобілізує і розвиває інтелект дитини. Принципам компетентнісного підходу я вчуся у працях О.А.Бондаревської, яка припускає той факт, що потрібно не лише знати, вміти, але й бути готовим застосувати все це  у особистому  житті.

З огляду на все це визначальною складовою своєї роботи вважаю пошук і впровадження інноваційних педагогічних технологій навчання відповідно досучасних потреб особистості і суспільства. Серед інновацій мені ближче та цікавіше – інтерактивні технології.

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської й означає «здатний до взаємодії, діалогу». Переді мною, як перед вчителем історії та права стоїть важливе завдання – підготовка учнів до життя, вироблення життєвих компетенцій, навичок правомірної поведінки, пошуку шляхів вирішення життєвих ситуацій відповідно до норм моралі. Для цього я продовжую працювати, використовуючи на своїх уроках інтерактивні технології. Це дає мені можливість максимально спонукати дітей бути активними учасниками подій, а не просто слухачами та спостерігачами моїх лекцій.

         Протягом кількох років я працюю з інтерактивною  методикою, яка сприяє кращому засвоєнню учнями навчального матеріалу, розвивають їх творче мислення, формують навички дій у найтиповіших ситуаціях, розвивають аналітичне та логічне мислення, значно активізують їхню роботу на уроці, виробляють вміння застососвувати здобуті знання на практиці, давати оцінку різним політичним та історичним подіям.

         Суть інтерактивних методів у тому, що навчання відбувається завдяки взаємодії тих, хто навчається. Я виступаю лише як керівник розумової діяльності учнів, допомагаю, спрямовую її, реалізую важливий принцип виховання «Допоможи мені, щоб я зробив це сам».

         Сьогодні, коли обсяг інформації зріс настільки, що є просто неможливим осягнення її однією людиною – я вважаю, що моя  дидактична функція  полягає не в передачі знань, а у формуванні навичок здобувати їх.

         Видатний педагог, новатор освіти Василь Сухомлинський казав:           «Школа повинна бути не коморою знань, а середовищем думки». Тому я вважаю, що в основу сучасного уроку, перш за все, потрібно покласти принцип діяльності, тобто організувати навчально-пізнавальний процес таким чином, щоб забезпечити максимально можливу активність учнів при постійно діючому зворотному зв»язку. А це можливо лише за умови активізації розумової діяльності моїх учнів. Це я реалізую за допомогою різноманітних технологій, педагогічних методів та прийомів.

         Кілька років тому я ознайомилася та почала поступово впроваджувати у свою роботу інтерактивні технології, такі як

·        створення ситуації вибору

·        логічні завдання

·        рольові ігри

·        бесіди історичної особи

·        твори-роздуми, листи, казки, вірші

·        редагування параграфу підручника від конкретної історичної особи

·        лото

·        тексти-пастки

·        «мозкова атака»

·        робота у групах

·        дискусії

Найулюбленішою моєю інноваційною інтерактивною технологією є метод проектів.

Метод проектів не нове явище в педагогіці. Він виник на початку ХХ століття у США. Вітчизняні педагоги ознайомилися із цим методом та застосували його приблизно у 20-30-х роках. Останнім часом цей метод у центрі уваги  педагогів багатьох країн світу. Спочатку він звався методом проблем, і пов»язувався із гуманістичними ідеями філософії. Авторами цієї методики є американці -   педагог та філософ Д.Дьюї та його учень В.Кілпатрик .Сутність  методики  полягала у активізації  навчання шляхом зацікавлення учнів. У свою чергу активне навчання  стимулює пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень сам керує своїм власним розвитком у відповідності із вимогами суспільства. І все це не обходиться без психологічних процесів: уваги, зосередженості, мислення, розуміння, особистісної ініціативи.

Використання інтерактивних технологій має багато переваг. Вони скасовують одноманітність уроку, посилюють інтерес учня до історії, розвивають творче, креативне мислення, вчать культури спілкування, впливають на формування міжособистісних взаємин. Головне, на мій погляд, щоб діти хотіли та вміли навчатися. А це і є те, заради чого я працюю вчителем. Тому кожен свій урок я намагаюся провести так, щоб він викликав позитивні емоції, збагатив моїх учнів досвідом самостійного пошуку та вмінням  мислити. Учні повинні усвідомити, що зовсім скоро, вони  будуть діяти самостійно, а не за підказкою. Адже не можна жити за чужими сценаріями.

 Хочу поділитися досвідом та навести приклади застосування інтерактивних технологій на своїх уроках .

1.     МОДЕЛЮВАННЯ СИТУАЦІЇ ЗА ЗАДАНИМ АЛГОРИТМОМ

Я пишу на дошці 7 запитань, тобто використовую методику «семикратного пошуку». Такий метод дозволяє учням сконструювати відповідь, описати або порівняти, проаналізувати історичну подію. Це питання: ХТО? ЩО? ДЕ? КОЛИ? ЯК? ЧИМ? НАВІЩО? Такий метод доцільно використовувати під час закірплення вивченого матеріалу, або під час перевірки засвоєння учнями навчального матеріалу. Крім того, така форма роботи формує в учнів звичку правильно логічно будувати  свою відповідь.

Наприклад

Предмет – Всесвітня історія

Клас-6

Тема-«Греко-перські війни»

Запитання – опишіть хід та особливості Саламінської битви (Марафонської битви).

За допомогою ланцюжка питань учні дуже вдало пораються із поставленим завданням. Особливо легко тим, хто не може логічно викласти думку. Тобто, всі наступні вислови учня залежать від попереднього за принципом «посилка-висновок».

2.     МЕТОД  «АСОЦІАТИВНИЙ  ЗВ»ЯЗОК»

Цей метод я використовую на першому етапі роботи над темою, щоб з»ясувати, наскільки мої учні з нею обізнані. Нерідко я користуюсь цим методом і на останньому етапі роботи з тематичним блоком, для того, щоб встановити, що саме засвоїли мої учні. Щоб застосувати цей метод, потрібно знати правила такої гри. Вони такі: Спочатку я пропоную учням добрати ключове слово, яке пов»язане із темою, яка вивчається.Потім учням пропоную швидко записати інші слова, які асоціюються з названим. Щоб урізноманітнити роботу, пропоную кожному учневі на закінчення теми висловити одним словом, що вони відчувають або думають стосовно обговорюваної теми.

Наприклад

Предмет – історія України

Клас – 7

Тема – Любецький з»їзд князів 1097року після смерті Ярослава Мудрого

Завдання – добрати ключове слово теми. Як варіанти учні пишуть – міжусобиці, роздробленість. Далі пропоную  швидко записати асоціативні рядки. Як варіанти учнів – занепад, криза, розбрат, напад сусідніх держав, агресія, загарбання тощо. І як висновок, на закінчення теми, учні підбирають одне слово, яке б в цілому характеризувало історичну подію. Варіанти відповідей: занепад, регрес.

3. МЕТОД  «ГУДІННЯ   ВУЛИКА»

Даний метод допомагає мені  змінювати темп уроку. Коли я маю тривалу промову перед учнями, то «вулик» дає можливість їм поговорити в парах або групах.

Наприклад

Предмет- історія України

Клас – 8

Тема – Гетьманування Петра Дорошенка.

Я певний час розповідаю учням про особистість Петра Дорошенка та його бажання об»єднати Лівобережну та Правобережну частини України, тобто повернути надбання українського козацтва в ході Національно-визвольної війни 1648-1657рр під проводом Богдана Хмельницького. Я визначаю причини походу гетьмана на Лівобережжя, пояснюю, чому в історію цей гетьман увійшов з прізвиськом «сонце Руїни», встановлюю причини нетривалого утримання влади гетьмана «обох берегів Дніпра» та вказую на наслідки цього походу. Весь цей час учні уважно слухають матеріал. По закінченні своєї промови та після логічного висновку та власної оцінки я даю учням 5 хвилин для реалізації «вулика», протягом яких вони можуть реагувати на те, що було мною сказано або продемонстровано. Учні обмінюються враженнями із партнерами, обговорюють те, що їм здалося незрозумілим. Після закінчення часу я пропоную тепер обмінятися думками або поставити запитання в рамках цілого класу.

         Цей метод підштовхує дітей зробити якісь уточнення, на пошук додаткової інформації, цікавих фактів із життя видатних людей тощо.

4.КЕЙС – МЕТОД

Даний метод є популярним серед учнів, тому що дає їм можливість самостійно встановлювати причини успішності чи невдачі описаних дій у документі, промові вчителя, під час перегляду певних уривків фільму тощо.

Наприклад

Предмет – Всесвітня історія

Клас – 9

Тема – «Весна народів». Революції 1848-1849рр в Європі.

Учні поділяються на стільки груп, скільки революцій відбулося в Європі в період  1848-1849рр. Кожній групі пропоную писемні історичні джерела, які несуть важливу інформацію. Вивчаючи та аналізуючи тексти джерел, учні визначають результати успішного закінчення революції або ж невдалі спроби щось змінити в житті конкретних європейських країн.

5. КОЛО    ЗНАНЬ

Цей метод допомагає мені контролювати повне охоплення роботою на уроці учнів класу. Я бачу, що всі учні зайняті справами, що стосуються конкретних завдань. А також я маю змогу порівняти кожного з іншим. Якщо я знаю, що буду застосовувати цей метод, то заздалегідь намагаюся створити ситуацію успіху – виставляю стільці по колу. Це вже налаштовує учнів на конкретну позитивну та результативну роботу із бажанням. Я пропоную учням невелике коротке завдання, яке вони виконують за певний проміжок часу.

Наприклад

Предмет – історія України

Клас – 7

Тема – Культура Київської Русі. Літераутра. «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

Я читаю учням текст «Повчання дітям». Перед ними поставлено завдання – виписати в зошит якомога більше правил, яким навчає князь Володимир Мономах підростаюче покоління Київської Русі.

6. ПЕРЕХРЕСНІ   ГРУПИ

Робота учнів у групах та парах – це найпоширеніший на мій погляд вид діяльності та форма організації уроку. Але цей метод має свою особливість – це обмін членами пар. Учні працюють в парах над проблемною темою. Потім з кожної групи до іншої переходять учні і процес обговорення продовжується.

Наприклад

Предмет – всесвітня історія

Клас – 10

Тема – Тоталітаризм та його ознаки

Учні в парах обговорюють ознаки тоталітаризму, потім обмінюються кількома членами пар і продовжують обговорювати цю ж проблему з новими напарниками. Так продовжується певний час, а потім ця ж проблема виноситься на загальне обговорення.

7. ІНТЕРВ»ЮВАННЯ

Пропоную учням підготувати 2-3 запитання для проведення усного опитування. Всі запитання, запропоновані учнями записую на дошці, після чого визначаємо всі разом найбільш вдалі запитання. Кожен учень проводить опитування вдома ( як домашнє завдання). Пізніше, на наступному уроці, результат опитування використовується у навчальному процесі.

Наприклад

Предмет – курс «Людина і суспільство»

Клас – 11

Тема – Роль спадковості і середовища на формування людини.

Учні переважно склали два запитання:

1)    Чи вважаєте Ви, що на формування людини більше впливає оточуюче середовище?

2)    Чи вважаєте Ви, що спадковість впливає на процес формування людини?

Ці питання затверджуються класом та складають основу інтерв»ю, яке буде відбуватися вдома серед членів родини та друзів учнів. На наступний урок учні повідомляють  про результати своєї роботи. Результати використовуються нами для висновків.

8. ІСТОРИЧНА  ЗАГАДКА

Цей метод я широко використовую на уроках. Суть його у тому, що учень складає історичний портрет діяча у формі спічу від його імені. Інші учні мають вгадати, про кого йде мова. Цей метод є цікавою формою роботи над персоналіями, тому що саме персонам останнім часом приділяється багато уваги.

Наприклад

Предмет – історія України

Клас – 7

Тема: Монголо-татарська навала. Золота Орда.

Зразок спічу учня від імені хана Батия: «Слухайте та дивіться мені у очі, богатури!. Великий дід мій наказав мені завоювати всі землі на Заході до останньої, і я присягаюся, що з вами, неперевершеними та хоробрими богатурами, я зроблю це й проведу криваву вогнену стежку до кінця всесвіту.Я обіцяю, що шовковими тканинами оберну животи моїх воїнів! Я захоплю сотні тисяч биків і баранів і годуватиму м»ясом досхочу все військо. Я обіцяю, що кожний отримає нову шубу! Попереду багаті країни, де народстав ледачим від спокійного життя. З вами, непереможні богатури, я підкорю боязкі та невойовничі народи. Ваші батоги гулятимуть по їхніх жирних потилицях.Ще присягаюся в одному: я не забув своїх ворогів, розшукаю тих жовтовухих собак, які вбили мого батька, а потім зварю їх у казанах живцем.Навіть, якщо б винуватцем виявився мій брат, присягаюся, з ним я вчинив би так само. Більше зволікати не будемо! Завтра вдосвіта йдемо у похід. Збір війська на берегах річки Ітіль.Звідти почнеться буйне та веселе полювання на племена і народи. Там я випущу в бій моїх сміливих орлів й кречетів!»

Завдяки цьому методу розвивається вміння виділяти головне, розвиваються творчі здібності, стимулюється робота з додатковою літературою.

9. СПІЧ  У  МАЛЮНКАХ

Учень або ж усі учні, які бажають та головне вміють малювати, зображують певну подію, пояснюють сенс символів, закладених у малюнках. Цю роботу я часто використовую для закріплення вивченого раніше матеріалу. Також ці малюнки я використовую в інших класах з метою закріплення фактичного матеріалу. Як показує практика, цей вид діяльності розвиває творчу уяву учнів, вміння систематизувати матеріал, встановлювати певні закономірності.

10. ЧИТАННЯ  ТЕКСТУ 

З  НАСТУПНИМ  СКЛАДАННЯМ  СТИСЛОГО  ПЛАНУ  АБО  СКЛАДАННЯМ  ПЕРЕЛІКУ  ЗАПИТАНЬ  ДО  ТЕКСТУ

Такий інтерактивний метод роботи на уроці допомагає складати план уроку разом із учнями. Крім того, учні закріплюють вміння розбивати текст підручника на головні частини, вміння виділити головне в кожній частині тексту. Також, даний вид роботи допомагає дітям на наступний урок логічно послідовно викладати вивчений матеріал, так  як у них вже є опорна схема відповіді. Ця форма також сприяє «вживанню» в історичну епоху, що є набагато важливішим, ніж сухе накопичення фактичного матеріалу.

Наприклад

Предмет – історія України

Клас -8

Тема – Гетьман Кирило Розумовський – останній гетьман України.

Завдання: скласти запитання до тексту, прочитаного та проаналізованого протягом уроку

Результат:

1.     Звідки походив К.Розумовський?

2.     Якою була його сім»я?

3.     Яким є його справжнє  прізвище?

4.     Як звали його старшого барата?

5.     Ким приходився його брат імператриці Єлизаветі Петрівні?

6.     У якому віці К.Розумовський став президентом Російської академії наук?

7.     У якому віці він отримав гетьманську булаву?

8.     Де К.Розумовський здобував освіту?

9.     Який відомий математик давав уроки Кирилу?

10. Як звали дружину Кирила Розумовського?

11. Хто був опікуном  К.Розумовського після його прибуття до Петербурга, а за його гетьманування очолював гетьманську канцелярію?

12. В якому році було відновлено гетьманство в Україні?

13. У якому місті відбулася церемонія  обрання К.Розумовського гетьманом?

14. У якому році він став гетьманом?

15. Яке місто К.Розумовський зробив своєю столицею?

16. Скільки років К.Розумовський тримав у своїх руках гетьманську булаву?

17. Хто з російських правителів видав указ про ліквідацію гетьманського правління в Україні?

18. У якому році це відбулося?

19. Де провів останні роки життя К.Розумовський?

20. У якому році він помер?

АБО, Завдання – скласти план до тексту

          Результат:

1.     Біографічні дані Кирила Розума.

2.     За яких обставин він потрапив до Петербурга.

3.     Освіта та навчання.

4.     Відновлення гетьманства в Україні та місце у цьому процесі Кирила Розумовського.

5.     Внутрішня політика гетьмана:

А) проголошення нової столиці гетьмана

Б) судова реформа: земські, підкоморські та гродські суди

В) функції Генерального суду

Г) реформування козацького війська

Д) митна політика гетьмана

Е) запровадження з»їзду старшини

Ж) адміністративно-територіальні зміни

З) освітня реформа

І) спроба запровадження спадкового гетьманства

6. Наказ Катерини 11 від 1764року

7. Створення Малоросійської колегії.

8. Останні роки гетьмана.

9. Історичне значення правління гетьмана.

10. ОцінкаКирила Розумовського  як історичної особистості – політик і реформатор.

11. СКЛАДАННЯ  ГІПОТЕТИЧНОГО  ПРОГНОЗУ  РОЗВИТКУ  КРАЇНИ, РЕГІОНУ, СВІТУ

Я пропоную учням скласти прогноз розвитку, який міг би розпочатися такими словами:

·        Якби в Німеччині не прийшли до влади фашисти...

·        Через 20 років в Україні за умов розвитку ринкових законів...

·        Якби Президентом України був я...

·        Якби не було Другої світової війни...

·        Якби не розпався СРСР...

Варіантів тем творів може бути безліч.

Методична цінність цього методу  в тому, що відбувається поступове формування аналітичного мислення, розвиваються творчі здібності, формується активна життєва позиція, учні вчаться виявляти історичні закономірності, розвивається мова.

12. РОБОТА  УЧНІВ   У  РОЛІ  ЕКСПЕРТІВ

Такий метод я використовую, починаючи з 6 класу. Суть його така: я обираю серед учнів одного сильного, який стає учнем-експертом. Він готується за певною темою, ніби готує екзаменаційний білет. Всі інші учні класу вивчають домашнє завдання. Учень-експерт бездоганно оволодіває певним матеріалом і може сам перевірити ступінь підготовленості учня, що відповідає.

Завдяки цій формі роботи учень-експерт навчає інших, як треба вчити. Підвищується ефективність поточного контролю, між учнями розвиваються комунікативні навички. Крім того, ті учні, яким важко дається навчання, отримують додаткову можливість перевірити себе, підвищити власну самооцінку.

13. ДЕБАТИ

Дебати – це суперечка за певними правилами, в якій дві сторони обговорюють якусь спірну тезу або тему з метою переконати третю сторону у справедливості своєї позиції.

Особливість дебатів у тому, що в них  не ставиться завдання досягти істини. В основі лежить захист двох точок зору, а це значить, що кожна зі сторін повинна бути готова виступити на захист будь-якої з позицій.

Дебати будуються на визнанні того, що в будь-якому твердженні є, як мінімум, дві сторони –«за» і «проти» - і кожна думка має право на існування, поки не доведено протилежне.

Філософія дебатів позбавляє мене як вчителя «права» на «істину в останній інстанції». Навіть, коли я виступаю суддею в суперечці, я можу говорити лише про ступінь аргументованості представлених позицій, доречне або недоречне використання наявного матеріалу..

Я знайомлю учнів із чотирма основними технологіями проведення дебатів:

·        Дебати К.Поппера

·        Парламентські дебати

·        Policy- дебати

·        Дебати Лінкольна-Дугласа

У процесі підготовки до гри учасники, тобто учні:

1. вчаться здійснювати пошук, відбір та структурування інформації

2. набувають навичок роботи з різними джерелами

3. розширюють власний світогляд.

На мою думку, дебати допомагають формувати в учнів основні компетенції – інформаційну, комунікативну, політичну, соціальну.

Крім того, важливо навчити учнів правилам проведення дебатів:

·        Дебати – це теж навчання

·        Правда і нічого, крім правди

·        Повага до опонента

Учням я обов»язково пояснюю, що дебати мають свою етичну сторону.Обидві сторони суперечливого питання необхідно уважно розглядати, змістовно та продумано висвітлювати.

У дебатах вміння слухати є дуже важливим тому, що ті гравці, що не вміють слухати, не завжди розуміють, у чому слабкість аргументів опонента, і для них важко це спростувати.

Дебати як інтерактивна методика є складним завданням. Його я пропоную використовувати тільки у роботі  з учнями 10-11 класів.

Дебати проходять за схемою в певній послідовності:

Команда А – ствердна позиція. Команда Н – заперечувальна позиція. Кожна команда має право взяти тайм-аут загальною кількістю 8 хв. Контроль за часом дебатів здійснює тайм-кіпер.

Промовець	Час	Роль
А1	6хв	Визначає тему, ключові слова, наводить всі аргументи команди
Н3 та А1	3хв	Н3 ставить запитання А1, намагаючись спростувати аргументи А1
Н1	6хв	Взагалі приймає тлумачення ключових слів, не повинен переробляти тлумачення А1, лише у випадку, коли вони неправильні
А3 та Н1	3хв	А3 ставить запитання до Н1
А2	5хв	Спростовує всі аргументи Н1, підсилює ствердну лінію аргументації і представляє підтримуючі докази
Н1 та А2	3хв	Н1 ставить запитання до А2
Н2	5хв	Спростовує аргументи А1 і А2, підсилює заперечувальну лінію доказами
А1 та Н2	3хв	А1 ставить запитання до Н2
А3	5хв	Спростовує аргументи й докази заперечувальної лінії, подає підсумковий контраст сторін для підсилення й доведення ствердної лінії. Робить висновок.
Н3	5хв	Спростовує аргументи та докази ствердної лінії, подає підсумковий контраст сторін, щоб підсилити й довести заперечувальну лінію. Робить висновок.

Я під час дебатів підсумовую гру як суддя, надаю слушні зауваження, поради.Це може бути з мого боку конструктивна критика, активне підбадьорювання щодо подальшої участі в дебатах. Мої коментарі допомагають учням зрозуміти свої помилки, підвищити рівень своєї презентації.

Після виступів команд слово надається обов»язково тайм-кіперу. Він доводить, наскільки ефективно використовується час кожним гравцем відповідно до позиції, аргумента та постановки й відповіді на запитання.

Гра закінчується моїм виступом. Я даю оцінку сторонам, командам, окремим гравцям. Виставляю рейтинг командам, кращим гравцям. ( 1 –найкращий, 6-найгірший) Потім бали переносяться на рівень оцінок для виставлення в журнал.

Наприклад

Предмет - курс «Людина і суспільство»

Клас – 11

Тема дебатів – У сучасному суспільстві все ще не існує справжньої рівності між чоловіками і жінками

Аргументи:

·        Під час працевлаштування на роботу порушуються права жінки.

·        Проблема насильства чоловіка над жінкою в родині.

·        Участь жінок у політичному житті країни.

         Дебати корисні тим, що вони допомагають дивитись на речі з різних точок зору, ставити запитання для з»ясування суті справи або проблеми, знаходити факти, логіку та аргументацію, що допоможе переконати інших людей у правильності тієї чи іншої позиції. Людина, яка пройшла школу дебатів, я впевнена, має безперечну перевагу порівняно з іншими громадянами, бо на її боці буде сила знання.

         Отже, сучасний урок – це мистецтво поєднання методик та прийомів, які дають мені змогу відкрити учню самого себе і самореалізуватися. Як стати митцем? Продовжувати шукати нові досконаліші засоби навчання, збагачувати  форми та прийоми педагогічної діяльності.Я вважаю себе успішною і щасливою людиною, бо бачу у очах своїх учнів і радість пізнання, і здивування від власної імпровізації та творчості. Давні китайці стверджують, що успішною є та людина, яка може збудувати щось міцне із цеглин, які викинули інші. Тож збираймо у своїй діяльності ці цеглини і будуймо!

	ЗРОБИТИ НАВЧАННЯ ЖИВОЮ ГРОЮ				РОЗВИВАТИ ЛОГІЧНЕ МИСЛЕННЯ		ФОРМУВАТИ В СВОЇХ УЧНЯХ  ЗДАТНІСТЬ ДО САМОСТІЙНИХ ТВЕРДЖЕНЬ		ЗАЛУЧАТИ УЧНІВ ДО НАУКОВОЇ РОБОТИ ЧЕРЕЗ ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧУ ПОШУКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ		«Запитуй! Сперечайся! Доводь! Обгрунтовуй!
			ФОРМУВАТИ ТВОРЧУ ОСОБИСТІСТЬ

 

                                                             

	Професіоналізм! Творча  робота! Авторське  створення  цікавих  форм та  методів  діяльності!		Психолого-педагогічний підхід до викладання предмета		Оволодіння науковим методом пізнання, написання  ряду  фахових  статей
							Використання елементів діалогової методики. Широке використання сучасного уроку. Поступове створення авторської методики

 

МЕТОДИ  ТА  ФОРМИ   ДІЯЛЬНОСТІ

СКЛАДАННЯ  ЦІКАВИХ  ІСТОРИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Загадки, ребуси, задачі, кросворди, чайнворди, проблемні та провокаційні питання, криптограми, вікторини ( характеристика особи, крилаті вирази)

СКЛАДАННЯ

 СИНХРОНІСТИЧНИХ ТА  ПОРІВНЯЛЬНИХ  ТАБЛИЦЬ

НАПИСАННЯ  ІСТОРИЧНИХ  ТВОРІВ

Казка, інтерв»ю, лист, легенда, історико-фантастичний твір, шаради

ПРОВЕДЕННЯ  РОЗВИВАЮЧИХ  ІГОР

Дебати, вікторини, картографічні ігри, хронологічне доміно, історичне лото, ігри – «невідправлений лист», «четвертий зайвий».

ПРОВЕДЕННЯ  КОНКУРСІВ

«Впіймай дату», «Впізнай місце», «Впізнай історичну особу», конкурс історичного малюнку, конкурс карикатур, конкурс ілюстрацій до підручника, особисте бачення історичної події.

МОДЕЛЬ  -  СХЕМА

РОЗВИТОК  МИСЛЕННЯ  УЧНІВ  НА  УРОКАХ  ІСТОРІЇ  ТА  ПРАВА

Рівень  мислення	Показники   мислення
1. Творче мислення. Учень сам відкриває незнайоме, проводить оригінальні способи розв»язання	1. Логічне мислення.Послідовність, аргументація, доведення до логічного завершення причинно-наслідкових зв»язків. Вміння зобразити малюнок, модель, просторове бачення, знаходження раціонального рішення, варіантне бачення
2. Самостійне мислення. Формує проблему, самостійно розв»язує, опрацьовує навчальний матеріал за підручником, конспектом.	2. Конкретність, наочність мислення. Конкретно-образний характер знань, що ними оперує учень.
3. Активне мислення. Учень намагається зрозуміти, запам»ятати матеріал.	3. Гнучкість мислення. Вміння розв»язувати нестандартні задачі, знаходити аргументацію, ставити питання, нові питання, гіпотези.
4. Репродуктивне мислення. Запам»ятовує, репродуктує	4. Критичність мислення. Власні судження, ідеї.

МЕТОДИ  ТА  ПРИЙОМИ,

ЩО  ВИКОРИСТОВУЮ  ДЛЯ  РОЗВИТКУ  МИСЛЕННЯ  УЧНІВ

• НАВЧАЛЬНА ГРА

• НАВЧАЛЬНА ДИСКУСІЯ

• САМОСТІЙНА РОБОТА

• РОБОТА У ПАРАХ

• ЕВРИСТИЧНА БЕСІДА

• СТВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ НОВИЗНИ

• ПРОБЛЕМНО-ПОШУКОВЕ ВИКЛАДАННЯ МАТЕРІАЛУ

• АКТИВІЗАЦІЇ ФАНТАЗІЇ

• ОБРАЗНЕ МАЛЮВАННЯ (ОСОБИСТЕ БАЧЕННЯ)